Ксенія Ляпіна: малий бізнес українські чиновники високого рангу, як правило, не бачать впритул. Інтерв'ю "ІнтерМедіа консалтинг"

Малий бізнес - це крок на шляху подолання бідності. І ніяким іншим способом її перемогти неможливо! Це добре розуміють керівники європейських держав.

З травня 2008 року на розгляді народних депутатів України знаходиться проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо визначення поняття суб'єкта малого підприємництва), розроблений народним депутатом Ксенією Ляпіною.

За оцінкою експертів, для кожного з малих підприємців цей законопроект порівнюваний із ковтком свіжого повітря в задушливій і темній кімнаті вітчизняного підприємництва. Якщо законопроект стане Законом, багато хто з українських бізнесменів зітхне з полегшенням: стануть ясними і прозорими правила гри між державою і підприємцями, викристалізується модель щодо сплати податків, міцно отримають по руках українські корупціонери, які під виглядом наведення ладу у галузі малого бізнесу нещадно обкрадають людей діла.

На думку співрозмовниці ІМК ("ІнтреМедіа консалтинг"), народного депутата України Ксенії Ляпіної, у галузі малого бізнесу порядок слід навести давно. І для цього потрібно не так уже й багато. В першу чергу - політична воля керівників держави. А ще - небажання самих бізнесменів бути "дійною коровою" для наділених владою чиновників-корупціонерів.

- Ксенія Михайлівна, від Вас часто можна почути, що державна політика щодо малого підприємництва в Україні невизначена, нечітка і розмита. Чи не дуже це категорично?

- Давайте подивимося в корінь питання. Як правило, державні мужі з високих трибун говорять про крупних товаровиробників, про розвиток технопарків, становленні СЕЗ і так далі, і так далі.
Про малий же бізнес - ні слова. Малий бізнес чиновники високого рангу, як правило, не бачать впритул. Це відбувається, в першу чергу, тому, що крупні галузеві асоціації товаровиробників представляють крупний бізнес. Асоціації малого і середнього бізнесу в Україні теж присутні. Але, на жаль, до теперішнього часу вони не стали впливовими. І вони не можуть серйозно впливати на рішення уряду.

В уряді і Верховній Раді останнім часом тільки й чути: прийшов час створити кодекс відносин між бізнесом і владою. Це красиві слова. Адже кодекс взаємин - це завжди добровільне рішення між двома сторонами. У нас же є речі обов'язкові. Наприклад, Закон "Про основи державної регуляторної політики". Він, власне кажучи, і визначає, як повинен відбуватися цей діалог. На практиці, на жаль, цей закон не виконується. Або - виконується суто формально. Або - виконується, швидше за все, для вигляду, а не на ділі.

У теж час, у галузі малого і середнього бізнесу процвітає корупція. Цього не бачить тільки сліпий... І, як не дивно, все це афішується як частина виконання Програми розвитку малого підприємництва!

- Яким чином можна було б оздоровити клімат у галузі малого бізнесу?

- Національна програма підтримки розвитку малого підприємництва в Україні виконується лише у загальних рисах.

Уряд щорічно звітує: ось, провели заходи у сфері регуляторної політики, нормалізували роботу дозвільної системи, ще щось хороше зробили... Так-то воно так, але не зовсім по відношенню до малого бізнесу. Адже це - тільки загалом і в цілому...

А що зроблено безпосередньо для малого бізнесу? Для нього, сердешного, нічого конкретно не провели і не зробили. Тому що нічого не профінансували. А головне, ніхто і нічого не пропонував! Малий бізнес в Україні провалюється. І нічого тоді запитувати один у одного: а чому так відбувається?

- Але ж цифри статистичних звітів свідчать про інше...

- На папері - так. А ось на ділі... Ми, народні депутати, бачимо зі своєї дзвіниці: з малим бізнесом в Україні дійсно не все гаразд. Йому дуже складно. Але в той же час за кількісними показниками Україна (як не парадоксально!) досягла рівня Європейського Союзу.

За даними Державного комітету статистики України, на 1 січня 2007 року у нас функціонували 2379,4 тисяч суб'єктів малого і середнього підприємництва, з яких 52,1 тис., - середні підприємства і 2327,3 тис. - суб'єкти малого підприємництва. За співвідношенням із 2006 роком загальна кількість суб'єктів малого і середнього бізнесу виросла на 77 тис. одиниць.

У тому ж 2007 року у галузі суб'єктів малого підприємництва у нас працювало 307,4 тис. малих підприємств, 1976,7 тис. фізичних осіб і 43,2 тис. малих фермерських (селянських) господарств.
Скажу: багато початкуючих представників малого бізнесу стривожені - конкуренція в останніх рік-два в цьому сегменті ринку, поза сумнівом, виросла. Це цілком природно: збільшилася кількість малих підприємств - відповідно, виросла конкуренція.

- Ксенія Михайлівна, а що роблять цивілізовані держави Європи для підтримки малого бізнесу? І для чого, власне кажучи, їм вигідно його підтримувати?

- Малий бізнес - це крок на шляху подолання бідності. І ніяким іншим способом її перемогти неможливо! Це добре розуміють керівники європейських держав.

До того часу, поки в Україні ми вибудовуватимемо систему, в якій є великі і сильні підприємства, а решта - сателіти, доти ми не зуміємо реально подолати бідність. Доти у нас існуватиме розшарування між дуже багатими і дуже бідними громадянами. Зокрема, якщо мова йде про підприємців. І, що важливо, якщо нічого в державі не зміниться, це розшарування посилюватиметься.

- Чи все робить сьогодні держава для того, аби не тільки кількісно, але й якісно ріс прошарок представників малого бізнесу?

- Частина МП, якщо говорити по совісті, - це можливість відхилитися від сплати заробітної плати "по-білому". Такі явища у галузі виробництва не рідкість.

Частина малих підприємств - це бізнес не дуже багатих людей, які просто борються за своє виживання. Іноді не дуже спортивними методами...

Ще одна частина малих підприємств - вельми перспективна. Але держава підрізає їм цю перспективу, тому що нічого не пропонує для розвитку цієї перспективи.

У проекті Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо визначення поняття суб'єкта малого підприємництва) від 22 травня 2008 року я спробувала все це проаналізувати, розкласти по поличках. Головне - зрозуміти, що саме може зробити уряд і ВР для кожної з окремо узятих категорій малого бізнесу?

І ще. Нам дуже важливо отримати відповіді на питання: як підвищити якість роботи кожної з цих категорій, як відшарувати справжній бізнес від псевдобізнесу, як підсилити те, що в сучасних умовах може вижити і бути продуктивним, досягаючи високих результатів в окремо узятому виробництві?
Для кожного з цих прошарків усередині сегменту малого бізнесу є свої методи виживання. На жаль, до теперішнього часу, вони чітко не визначені. І в Національній програмі підтримки малого бізнесу чітко не прописані.

Малому бізнесу пробиватися на вітчизняному ринку украй складно. Візьмемо, наприклад, реалізацію інфраструктурних проектів.

- Що Ви маєте на увазі?

- Хоче, наприклад, людина відкрити приватний дитячий садок. Але у неї нічого з цієї затії не вийде апріорі. Початкуючому українському підприємцеві чиновники просто не дадуть піднятися до першого рівня.
Йому просто скажуть: "Якщо у тебе немає грошей навіть на хабарі, то куди ти сунешся зі своїм проектом?!"
Як ідуть справи з відкриттям приватних дитячих садків, скажімо, в США? Початкуючий бізнесмен приходить у бізнес-центр. Тут йому надають (абсолютно безкоштовно!) весь пакет потрібної документації, пояснюють вимоги, що необхідно виконати, допомагають із розрахунком бізнес-плану. Бери, користуйся, проявляй ініціативу, заробляй гроші.

- А в Україні могли б так робити?

- Могли б, але не роблять. Уряду не на словах, а на ділі потрібно допомагати початкуючим бізнесменам. Причому допомагати, сепарувавши цю допомогу від загальних (признаюся, дуже корисних планів), якими часом прикривається бездіяльність держави щодо малого бізнесу. Це потрібно зробити раз і назавжди.

- Чому Ви і народний депутат України Олексій Плотніков (у іншому законопроекті) пропонуєте підвищити критерії визначення малого бізнесу?

- Повірте, абсолютно не для того, щоб запропонувати ці критерії для спрощеної системи оподаткування. Це взагалі не розглядається, тому що спрощена система оподаткування і сьогодні має набагато менші масштаби, ніж певні критерії "Що таке малий бізнес?"

Просто це одні з методів. І він може використовуватися для відповідного прошарку малого бізнесу - для найдрібніших підприємців. Тобто це - підтягання штанів для найдрібнішого бізнесу.

У той же час є інші методи, прогресивніші, які необхідно застосовувати. Дуже важливо визначити сферу застосування цих методів.

- Що могло б стати критерієм у визначенні малого бізнесу як такого?

- Я пропоную інший критерій. За основу потрібно узяти європейські рекомендації. Свої пропозиції я засновую виключно на тому, щоб прирівняти критерії України і Європи.

Повірте, це доцільно. Тому що ми визначили наш стратегічний розвиток. І ми все одно прийдемо до угоди про загальний простір із Євросоюзом, про спільний ринок з ЄС. Ми вже члени СОТ. А це глобалізаційний процес. Заховати голову в пісок від таких процесів - зокрема глобалізації малого і середнього бізнесу - не можна. Важливо бути готовими до викликів, які несе глобалізація.

І необхідно бути конкурентоздатними в умовах цієї глобалізації. Власне кажучи, саме на це спрямовано підвищення критеріїв малого і середнього бізнесу в Україні, про який іде мова в моєму законопроекті.

Мені б дуже хотілося, щоб підприємці України розглядали запропонований мною проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо визначення поняття суб'єкта малого підприємництва) від 22 травня 2008 року як перший крок на великому шляху реформування малого бізнесу в державі.

Дуже важливо визначити широке поле підтримки бізнесменів. А наступним кроком повинна стати розробка спеціальних методів, причому не для всього масштабу, - для кожної з категорій малого бізнесу в Україні.

Всі ці категорії повинні отримати на руки своєрідне "меню" можливих методів підтримки їхньої виробничої діяльності. І саме держава повинна визначити, які методи вона може запропонувати кожному з представників малого і середнього бізнесу.